Эй, бро! Как дела? Сегодня я тебе расскажу о моем недавнем путешествии в страну наркотиков и безумных приключений. Подготовься, это будет настоящая история из моей жизни наркомана-рэпера.
Все началось с того, что я решил сделать небольшую закладку в свою коллекцию наркотиков. Выбор пал на бутират, потому что слышал, что это забойная штука. Разумеется, я выбрал для покупки ровный магазин, чтобы максимально уверенно получить свою порцию наркоты.
Через пару дней, когда я уже почувствовал себя в полной форме, пришло приглашение на день рождения моего закадычного друга. Понимаешь, братан, я не мог пройти мимо такого события, ведь за вечерком, организованным этим токсиком, стоял репутационный наркоман весь наш район.
Пришло время, и я прибыл на вечеринку с достаточно внушительной дозой бутылки в кармане. Я знал, что этот день будет просто огонь, и ничто не сможет меня остановить. Даже не раздумывая, я упоролся, приняв большую дозу бутирата, чтобы встать в нужное настроение.
Вечеринка началась с раздачи кекса. Да, знаешь, это такая сладкая и пахучая штуковина. Народ сразу приступил к поглощению этого волшебства, и я не стал исключением. Понемногу, но вкусно.
Но основным гостем вечера была афганская конопля. Она была повсюду, словно заполнила все крохотные уголки комнаты. Мы раскурили несколько дорожек на это дело, и мои глаза начали весело блестеть. Я осознал, что совсем потерял привычную реальность и вошел в параллельный мир.
Вдруг на столе оказались ешки. Они были такими красочными и яркими, словно маленькие радуги. Я не удержался и сразу принял пару штук. В это время музыка стала громче, а я начал двигаться в такт ритму, словно на собственной волне эйфории.
Потом случился момент с гашиком. Друг предложил мне перекурить, и я не смог отказаться. Гашик пронес меня через вихрь странных мыслей и сделал мир еще более космическим.
В этот момент на вечеринке появился токсик. Ты знаешь, таких неприятных и надоедливых людей, которым просто невозможно высказаться. Он начал лезть в наше пространство, разрушая всю атмосферу. Но ничего, мы просто проигнорировали его и продолжили свой наркотический полет.
В конце вечера мы все сидели за столом, выкуривая последние остатки джоинта. Мы смеялись, обнимали друг друга и чувствовали себя бесконечно счастливыми. Наши глаза светились, словно звезды, и нам было все равно на все остальное.
Ну, вот и все, брат. Я провел замечательный вечер и встретился с самыми нереальными наркоманами района. И все благодаря моему ровному магазину и моей безудержной жажде приключений.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!